Паралімпійський чемпіон Олександр Комаров розказав чому відмовився від спільного фото з росіянами
Олександр Комаров – видатний український спортсмен, який займається параплаванням (вид плавання для людей, що мають обмеження у звʼязку зі станом здоровʼя) та активно представляє нашу країну на чемпіонатах Європи, світу та Паралімпійських іграх. Комаров виступає у класі S5 – це спортсмени, які мають проблеми з опорно-руховим апаратом.
Зокрема, уродженець Маріуполя на Паралімпіаді у Парижі зумів завоювати три нагороди, серед яких одне золото та дві бронзові медалі. Його можна назвати одним з найуспішних атлетів у складі нашої національної збірної.
Журналіст Olympicgames.com.ua Володимир Варуха поспілкувався з Олександром Комаровим та дізнався більше про його життя та заняття спортом.
Як ви почали займатися параплаванням?
– Почав займатися плаванням у 7 років, але закінчив через півроку через хворобу. Потім іноді відвідував басейн самостійно. Професійно почав займатися в 15 років під керівництвом Василя Григоровича Лисенка. Спочатку мені потрібно було виставити положення тіла у воді і дихання.
Потім працювали над технікою і силою. Далі почали приймати участь в чемпіонатах області та України. У 2009 відібрався на Чемпіонат Європи. З того часу я є членом національної збірної команди України з плавання серед спортсменів з ураженням опорно-рухового апарату.
Чому ви вибрали саме цей вид спорту?
– Мені лікар порадив займатися плаванням для покращення здоров’я.
Якими були ваші перші змагання?
– Перші мої змагання – це Кубок України у грудні 2003. Результатів не пам’ятаю. Перший чемпіонат Європи був у 2009 році, виборов 1 золоту, 1 срібну та 3 бронзові нагороди.
Як оцінюєте свої виступи у Парижі?
– Своїми виступами на Паралімпійських іграх у Парижі дуже задоволений. Завжди хочеться більшого, але зважаючи на всі обставини, це дуже гарний результат.
У плаванні на 100 метрів ви здобули золото та встановили Паралімпійський рекорд. Якими були ваші емоції в той момент?
– Емоції були неймовірні. Я спочатку не міг зрозуміти чи виборов якусь медаль чи ні. Потім побачив на стартовій платформі один вогник і тоді зрозумів, що я зміг це зробити. Я йшов до цього результату довгі й складні 2,5 роки, і зміг зібратися у вирішальний момент.
Показовим став момент, коли ви відмовилися від спільного фото з представником так званих ”нейтральних” атлетів. Які у вас були емоції в цей момент? Чи хотіли сказати декілька слів росіянину?
– Я з Маріуполя. Я пробув 3 тижні в облозі під обстрілами і під бомбардуванням росії. Як я можу відноситись до людей, які підтримують вбивства людей, які платять податки за які купуються ракети і вбивають українців. Це найменше, що я міг зробити.
Нещодавно президент НПК заявляв, що іноді так звані нейтральні атлети провокують українців на паралімпіаді. Чи стикалися ви з цим особисто?
– На Паралімпійських іграх у Парижі я з такими випадками особисто не стикався.
У вас вже декілька медалей на Паралімпіадах, зокрема, є золоті здобутки. Чи плануєте ви і далі виступати на такому рівні?
– Так, у мене всього 2 золоті та 3 бронзові медалі з Паралімпійських ігор. Зараз планую відпочити, а потім розпочну підготовку до чемпіонату світу, який пройде у Сінгапурі у вересні 2025 року.
Наскільки важко готуватися до змагань, враховуючи теперішню ситуацію в країні? Як впливає на вас особисто війна та окупація рідного Маріуполя?
– До Паралімпійських ігор у Парижі я готувався за кордоном без тренера. Мій тренер зараз в Україні і ми з ним були тільки на телефонному зв’язку та іноді я надсилав йому відео моїх тренувань. Зараз життя проходить в постійному стресі, в нових умовах. Намагаюсь жити сьогоднішнім днем та кожен день робити все для досягнення результату.
Що побажаєте молодим паралімпійцям, які тільки розпочинають свій шлях у параплаванні?
– Все в житті можливо. Нікого не слухайте, хто буде говорити що, щось не можливо. Ставте собі мету і працюйте над її виконанням кожен день.
Володимир Варуха