Беленюк: Трішки нервував, не хотілося завершувати кар’єру без олімпійської медалі
Повну колекцію олімпійських нагород здобув борець греко-римського стилю Жан Беленюк. До золота Токіо-2020 і срібла Ріо-2016 сьогодні він додав бронзу Парижа-2024, перемігши у сутичці за третє місце у ваговій категорії до 87кг бронзового призера чемпіонату світу-2021 і Європейських ігор-2018 Аркадіуша Кулинича з Польщі (3:1).
«Я задоволений, але, відверто кажучи, хотілося бути у фіналі і позмагатися там з ексукраїнцем Семеном Новіковим. — відзначив Жан Беленюк у коментарі пресслужбі НОК України. – Визнаю, він в гарній формі, мені було б непросто, але я знаю його сильні та слабкі сторони. І я намагався б проявити себе. Але вже є, як є. На жаль, програв півфінальну сутичку. І зараз маю бронзову медаль».
Жан Беленюк також зізнався, що вже не відчуває такого емоційного накалу та сильного мандража, як колись, але додав, що все ж переживав перед сутичкою за бронзу: «Ви знаєте, для мене після золота Токіо, все це вже більше як гра. Я виходжу на килим і насолоджуюся. Хоча відверто кажучи, в двобої з поляком трішки нервував, тому що не хотілося завершувати кар’єру без олімпійської медалі. Я знав, що я повинен в нього вигравати. Скільки разів з ним боролися, він ніколи мене не перемагав. Але це спорт, і тут може трапитися те, чого ти не очікуєш. До речі, поляк виграв першу сутичку тут в чинного чемпіона світу Алі Ченгіза з Туреччини».
Новоспечений медаліст також зізнався, що велику роль у тому, що він залишився в спорті на ще один олімпійський цикл зіграв тренер Володимир Шацьких і відповів на питання, чи бачить себе в Лос-Анджелесі-2028.
«Після Токіо тренер попросив мене залишитися, щоб трішки підтягнути хлопців. Але потім, коли я сказав, що напевно буду зав’язувати зі спортом, він заперечив: «Це вже не варіант, треба виступити в Парижі». Напевно, побачив в мені ще якийсь потенціал, як виявляється, не дарма. Чи є думки про Лос-Анджелес? Мені буде вже 37 на наступній Олімпіаді. Чемпіонати світу і Європи мене особливо не цікавлять, тож гадаю, треба знаходити інші сфери діяльності. Спорт високих досягнень — це класна штука, але вона не на все життя, якщо ти, звичайно не стріляєш, як Микола Мільчев. Я задоволений своєю спортивною кар’єрою і думаю, що цього достатньо».
Жан Беленюк наголосив, що зараз його головне завдання зробити все від нього залежне, щоб допомогти нашій країні перемогти у війні: «Спорт — це також платформа для поширення інформації, для нагадування про те, що війна продовжується в Україні. Кожного дня поки триває Олімпіада, вмирають наші цивільні, вмирають наші військові. Тому всі спортсмени — це амбасадори нашої країни. І їм доводиться думати не тільки про свої тренування, а ще й про те, щоб ракета не прилетіла в їхній будинок, і при цьому ще виборювати ліцензію, виступати на Іграх і здобувати медалі для України. Великий респект їм та низький уклін всіх нашим захисникам за те, що дають нам можливість виступати тут у Парижі».